70 років визволення

2013-12-06

Під таким гаслом пройшов 6 грудня Урок Пам

’яті в Єлизаветградківській загальноосвітній школі. Він був присвячений знаменній даті – 70-річчю визволення селища від німецько-фашистських окупантів. І хоч все далі і далі відходять від нас ті грізні роки, але не згасає в наших серцях пам'ять про тих, хто віддав своє життя заради Перемоги. Дуже жаль,що на свято не змогли прийти ветерани Великої Вітчизняної війни, які проживають в нашому селищі, Босий Василь Герасимович і Семенчук Василь Трохимович. Їхні хвороби та похилий вік вже не дають змоги це зробити. Тому члени волонтерського загону школи, педагог-організатор Скирда Марія Луківна та селищний голова Голуб Юрій Васильович відвідали наших славних ветеранів вдома і привітали їх зі святом.

Ведучі вечора Локотош Марина та Гладун Богдана з хвилюванням в голосі розповідали всім присутнім про тяжкі воєнні роки, звертаючись до пам’яті загиблих на війні мужніх радянських солдат і до всіх тих, хто вижив і повернувся в рідні домівки. З великою повагою та любов’ю згадали ведучі і солдатських вдів – тих, чиї серця назавжди залишилися молодими і свято зберегли пам'ять про останні хвилини перед розлукою зі своїми чоловіками, які так і не повернулися з війни.

Фронтові пісні у виконанні учнів школи , учасників гуртка вокального співу селищного Будинку Культури - Єфімова Артема, Грищенко Каріни, Єщук Аліни, Григорьєвої Софійки, Мельничка Ігоря, Григоренко Марини, Тищенко Яни, Пісного Ігоря, Проценка Андрія, Кріль Вікторії та Постової Олександри торкнулися душі кожного присутнього в залі. Адже хіба можна залишитися байдужим , коли слухаєш пісню «Журавка», «А мати ходить на курган», «Тёмная ночь», « В землянке», «Последний бой», «Смуглянка», «Катюша»? Ці пісні назавжди поєднані в нашій пам’яті з Великою Вітчизняною війною. І недарма їх слухали в цілковитій тиші, зі сльозами на очах.

Учні школи радо привітали присутніх на святі вдову ветерана війни Стасенко Любов Лаврентіївну та режисера самодіяльної народної кіностудії «Інгулець» Плужника Анатолія Анісімовича, який за довгі роки своєї роботи створив понад шістдесят документальних фільмів про Єлизаветградку та її жителів. Серед них – фільми «Через 33 роки…» та «Горстка землі», які були показані на вечорі, про приїзд до селища воїнів – визволителів, бійців 75-го стрілецького корпусу 53-ої армії 2 Українського фронту з нагоди святкування Дня Перемоги. Ці фільми дають нам зараз змогу повернути годинник часу назад, поглянути в очі тим , кого вже зараз немає серед нас, тим, хто 70 років назад був готовий віддати своє життя за мирне небо над нами. Вони були такі молоді, такі гарні…Їм дуже хотілося жити, мріяти, закохуватись, але страшна війна перекреслила все: ламала їхні долі, безжалісно топтала їхні мрії та сподівання. Та все ж, вони не зламалися, вони вистояли і звільнили світ від фашизму. Ми не маємо права забувати про це. Пам'ять про війну повинна прорости в прийдешні покоління, щоб застерегти всіх від повторення страшних подій. Адже так мудро сказав колись наш український поет Максим Рильський: «Той народ не має майбутнього, хто не пам’ятає свого минулого».

Ніхто не забутий, на попіл ніхто не згорів.

Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.

І доки є пам'ять в людей і живуть матері,

Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть…